Słowa kluczowe
креативна ономастика
антропонім-креатема
мовна гра
медійний образ
Streszczenie
Розвиток вільного, креативного, імпровізованого, антитоталітарного мовлення, соціумні та психолінгвістичні чинники сприяли трансформації мовної свідомості й реалізації ігрового потенціалу мовлення, аналіз якого призвів до формування лінгвістики креативу. Мовна гра реалізується завдяки актуалізації маніпуляцій з одиницями усіх рівнів мовної системи. Залучаються до мовної гри й різні розряди онімів, що мотивується особливою прагматичною природою їх значення (М. Толстой). Дослідження творчого мовлення репрезентує новаторський підхід до опису мови, що, хоч і має традицію, частково розроблену методологію, але вирізняється своєрідністю вияву в системі антропонімів. Констатуємо зародження креативної ономастики як самостійного мовознавчого напряму, одиницею якого є антропонім-креатема. Мовна гра з антропонімами яскраво виявляється в дискурсі сучасних ЗМІ. Мета цієї розвідки й полягає в репрезентації шляхів творення антропонімних креатем, що функціонують у сучасному українському й російському публіцистичному дискурсі. Описано приклади ігрового маніпулювання прізвищем та ім’ям російського президента Володимира Путіна, моделювання його медійного образу. Цей антропонім-креатема став стимулом для творення оригінальних конотацій, семантичної і словотвірної деривації, прагматичних смислів, демонструючи вектор його функційного навантаження. Доведено, що активними способами моделювання мовної гри із залученням антропонімів є (1) метафоризація і метонімізація, (2) евфемізація, (3) дисфемізація, (4) креолізована деривація, зокрема й графічна, (5) перифразування, (6) парономазія, (7) актуалізація низки асоціативних ознак, (8) реалізація феномену прецедентності (маніпуляція з міфонімами, бібліїзмами, фольклоризмами та іншими типами онімів), (9) зіштовхування антонімічних чи (10) омонімічних смислів. Відбувається поєднання вищезазначених механізмів творення лінгвокреатем: складні комбінації кількох способів у різних варіаціях. Породжені оказіональні смисли створюють розмаїту палітру мовленнєвих тональностей (іронічну, знижену, презирливу, жартівливу, саркастичну тощо), омовлюючи цілу гаму емоцій і почуттів, репрезентуючи аксіологічні значення, різний ступінь вияву експресивності.
Bibliografia
Dobrzyńska, T. (1992). Nazwy własne w użyciach tropicznych. Casus antonomazji [Proper names in tropical uses. The case of antonomasia]. In T. Dobrzyńska (Ред.), Studia o tropach. 2 (с. 27–39). Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich.
Kosmeda, T., Zahnitko, A., & Krasnobajewa-Czorna , Ż. (2019). Delineation of Linguopersonology and Linguoaxiology. Poznań: Wydawnictwo Naukowe UAM.
Kos yl, C. (1978). Metaforyczne użycie nazw własnych [Metaphorical use of proper names]. In M. Szymczak (Ред.), Z zagadnień słownictwa współczesnego języka polskiego (с. 133–143). Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich.
Rutkowski, M. (2007). Nazwy własne w strukturze metafory i metonimii [Proper names in the structure of metaphor and metonymy]. Olsztyn: Wydawnictwo UWM.
Sériot, P. (1985). Analyse du discours politique soviétique. Paris: IMSECO.
Гридина, T.A. (Ред.). (2012). Лингвистика креатива-1 [Linguistics of creativity 1]. Екатеринбург: Уральский государственный педагогический университет.
Гридина, T.A. (Ред.). (2013). Лингвистика креатива-2 [Linguistics of creativity 2]. Екатеринбург: Уральский государственный педагогический университет.
Гридина, T.A. (Ред.). (2014). Лингвистика креатива-3 [Linguistics of creativity 3]. Екатеринбург: Уральский государственный педагогический университет.
Гридина, T.A. (Ред.). (2018). Лингвистика креатива-4 [Linguistics of creativity 4]. Екатеринбург: Уральский государственный педагогический университет.
Хайдеггер, М. (2015). Бытие и время [Being and time] (В.В. Бибихина, переклад). Москва: Академический проект. (Оригінальна праця опублікована в 1927 р.).
Халіман, О. (2019). Метафоризація граматичного значення роду антропонімів як засіб вираження оцінки (на прикладі моделей «хтось (ім. чол. роду) у спідниці / у панчохах / у сукні», «хтось (ім. жін. роду) у штанах») [Metaphorization of the grammatical meaning of the gender anthroponyms as a means of expressing evaluation (on the example of models “someone (named after a person) in a skirt / in stockings / in a dress”, “someone (named after a woman) in pants”)]. Acta onomastica, 60(2), 221–232.
Космеда, Т.А. (2015). Метафора сучасної публіцистики: актуалізація антропонімів (на матеріалі української та російської мов) [Metaphor of modern journalism: actualization of anthroponyms (on the material of Ukrainian and Russian languages)]. Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство, 3, 116–122. http://ddpu-filolvisnyk.com.ua/uploads/arkhiv-nomerov/2015/NV_2015_3/21.pdf
Космеда, Т. (2017). Лингвокалейдоскоп: процессы живой речи: на материале русского и украинского языков [Linguokaleidoscope: processes of living speech (on the material of Russian and Ukrainian languages)]. Lambert Academic Publishing.
Космеда, Т.А., & Халіман, О.В. (2013). Мовна гра в парадигмі інтерпретативної лінгвістики. Граматика оцінки. Граматична ігрема (теоретичне осмислення дискурсивної практики) [Language game in the paradigm of interpretive linguistics. Grammar of evaluation. Grammatical game (theoretical understanding of discursive practice)]. Дрогобич: Коло.
Норман, Б.Ю. (2006). Игра на гранях языка [Playing on the edges of the language]. Москва: Флинта.
Стишов, О.А. (2015). Семантичні неологізми в дискурсі українськомовних мас-медіа початку ХХІ століття [Semantic neologisms in the discourse of Ukrainian-language mass media at the beginning of the 21st century]. Філологічністудії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету, 13, 364–374. https://doi.org/10.31812/filstd.v13i0.292
Толстой, Н.И. (1997). Еще раз о «семантике» имени собственного [Once again on the «semantics» of proper names]. In Н.И. Толстой, Избранные труды. Т. 1. Славянская лексикология и семасиология (pp. 395–396). Москва: Языки русской культуры.
REFERENCES (TRANSLITERATION)
Dobrzyńska, T. (1992). Nazwy własne w użyciach tropicznych. Casus antonomazji [Proper names in tropical uses. The case of antonomasia]. In T. Dobrzyńska (Ed.), Studia o tropach, 2 (pp. 27–39). Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich.
Gridina, T.A. (Ed.). (2012). Lingvistika kreativa-1 [Linguistics of creativity 1]. Ekaterinburg: Uralʹskij gosudarstvennyj pedagogičeskij universitet.
Gridina, T.A. (Ed.). (2013). Lingvistika kreativa-2 [Linguistics of creativity 2]. Ekaterinburg: Uralʹskij gosudarstvennyj pedagogičeskij universitet.
Gridina, T.A. (Ed.). (2014). Lingvistika kreativa-3 [Linguistics of creativity 3]. Ekaterinburg: Uralʹskij gosudarstvennyj pedagogičeskij universitet.
Gridina, T.A. (Ed.). (2018). Lingvistika kreativa-4 [Linguistics of creativity 4]. Ekaterinburg: Uralʹskij gosudarstvennyj pedagogičeskij universitet.
Heidegger, M. (2015). Bytie i vremâ [Being and time] (V.V. Bibihina, Trans.). Moskva: Akademičeskij proekt. (Origіnalʹna pracâ opublіkovana v 1927 r.).
Halìman, O. (2019). Metaforizacìâ gramatičnogo značennâ rodu antroponìmìv âk zasìb viražennâ ocìnki (na prikladì modelej «htosʹ (ìm. čol. rodu) u spìdnicì / u pančohah / u suknì», «htosʹ (ìm. žìn. rodu) u štanah») [Metaphorization of the grammatical meaning of the gender anthroponyms as a means of expressing evaluation (on the example of models “someone (named after a person) in a skirt / in stockings / in a dress”, “someone (named after a woman) in pants”)]. Acta onomastica, 60(2), 221–232.
Kosmeda, T.A. (2015). Metafora sučasnoï publìcistiki: aktualìzacìâ antroponìmìv (na materìalì ukraïnsʹkoï ta rosìjsʹkoï mov) [Metaphor of modern journalism: actualization of anthroponyms
(on the material of Ukrainian and Russian languages)]. Naukovij vìsnik DDPU ìmenì Ì. Franka. Serìâ «Fìlologìčnì nauki». Movoznavstvo, 3, 116–122. http://ddpu-filolvisnyk.com.ua/uploads/arkhiv-nomerov/2015/NV_2015_3/21.pdf
Kosmeda, T. (2017). Lingvokalejdoskop: processy živoj reči: na materiale russkogo i ukrainskogo âzykov [Linguokaleidoscope: processes of living speech (on the material of Russian and Ukrainian languages)]. Lambert Academic Publishing.
Kosmeda, T.A., & Halìman, O.V. (2013). Movna gra v paradigmì ìnterpretativnoï lìngvìstiki. Gramatika ocìnki. Gramatična ìgrema (teoretične osmislennâ diskursivnoï praktiki) [Language game in the paradigm of interpretive linguistics. Grammar of evaluation. Grammatical game (theoretical understanding of discursive practice)]. Drogobič: Kolo.
Kosmeda, T., Zahnitko, A., & Krasnobajewa-Czorna , Ż. (2019). Delineation of Linguopersonology and Linguoaxiology. Poznań: Wydawnictwo Naukowe UAM.
Kosyl, C. (1978). Metaforyczne użycie nazw własnych [Metaphorical use of proper names]. In M. Szymczak (Ed.), Z zagadnień słownictwa współczesnego języka polskiego (pp. 133–143). Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich.
Norman, B.Û. (2006). Igra na granâh âzyka [Playing on the edges of the language]. Moskva: Flinta.
Rutkowski, M. (2007). Nazwy własne w strukturze metafory i metonimii [Proper names in the structure of metaphor and metonymy]. Olsztyn: Wydawnictwo UWM.
Sériot, P. (1985). Analyse du discours politique soviétique. Paris: IMSECO.
Stišov, O.A. (2015). Semantičnì neologìzmi v diskursì ukraïnsʹkomovnih mas-medìa počatku XXI stolìttâ [Semantic neologisms in the discourse of Ukrainian-language mass media at the beginning of the 21st century]. Fìlologìčnì studìï: Naukovij vìsnik Krivorìzʹkogo deržavnogo pedagogìčnogo unìversitetu, 13, 364–374. https://doi.org/10.31812/filstd.v13i0.292
Tolstoj, N.I. (1997). Eŝe raz o «semantike» imeni sobstvennogo [Once again on the „semantics” of proper names] In N.I. Tolstoj, Izbrannye trudy. T. 1. Slavânskaâ leksikologiâ i semasiologiâ (pp. 395–396). Moskva: Âzyki russkoj kulʹtury.