Хрематоніми Джавелін і Байрактар у сучасному українському мілітарному дискурсі: семантика, прагматика та функційне навантаження
PDF (Українська мова)
epub
mobi

Słowa kluczowe

хрематонім
армонім
мілітарний дискурс
мем
неономінація

Streszczenie

Російсько-українська війна ввійшла в кожний український дім, що знайшло відображення в розбудові щоденного мілітарного дискурсу. У мовлення кожного українця з’явилося чимало нових мілітарних лексем, зокрема й міліті-пропріативів, у мілітарній онімній лексиці значний сегмент становлять хрематоніми. Із цього онімного класу походять одні з найпопулярніших слів в українському мілітарному дискурсі 2022 року – хрематоніми Джавелін і Байрактар, семантика, прагматика й функційне навантаження яких проаналізовано у цій студії.

Хрематономастика як ономастична галузь є недостатньо розробленою і потребує теоретичного осмислення в світлі досягнень сучасної лінгвістики. Актуальність цієї роботи зумовлена маловивченістю феномена хрематонімії і полягає в новому антропоцентричному ракурсі дослідження хрематонімної проблеми. Мета статті – дослідити функціювання вказаних назв зброї, виявити їхню культурологічну інформативну кумулятивність, онімний потенціал та аксіологічні можливості в неономінації. Доведено, що хрематоніми Джавелін і Байрактар за короткий час пройшли шлях від неологізмів до загальновживаних слів; також посіли вагоме місце в системі онімного простору, про що свідчить їхня загальновідомість, частотність уживання, функціювання в різних стилях мовлення, інтернет-мемах, поп-культурі. Ономасіологічний підхід дав змогу з’ясувати продуктивність аналізованих хрематонімів у творенні нових онімів, відношення між онімними одиницями в процесі їхнього становлення, а також соціокультурну визначеність неономінації та апелятивізації. Встановлено, що аналізовані міліті-хрематоніми є джерелом для творення нових онімів (зокрема антропонімів) внаслідок позитивної конотації, зумовленої екстралінгвальними соціокультурними чинниками. Лінгвокультурний підхід до хрематонімів відкриває перспективу вивчення назв зброї як культурного коду, адже зброя є одним із найдавніших артефактів, створених людиною.

https://doi.org/10.17651/ONOMAST.67.17
PDF (Українська мова)
epub
mobi

Bibliografia

Абрамов, Р. (2013). Міжонімна омонімія (омонімія власних назв в сучасній українській мові) [Interonymic homonymy (homonymy of proper names) in the modern Ukrainian language]. Записки з ономастики, 16, 18–23.

Вербич, С. (2014). Трансформація українського онімного простору: внутрішньо- та позамовні чинники [Transformation of Ukrainian onymic space: intra- and extralingual factors]. Мовознавство, 2, 15–23. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183873

Від «Євшана» до «Байрактара»: Переднє слово [From Yevshan to Bayraktar: Foreword]. (2022). Горбачуківські студії, 7, 4–5.

Карпенко, О. (2008). Хрематонімічний фрейм та фантазії ономастів навколо нього [Chrematonymic frame and the fantasies of onomasts around it]. Studia Slovakistica, 8, 169–176.

Кирилюк, О. (2019). Мовна природа мему [Linguistic nature of a meme]. Наукові записки НаУКМА. Мовознавство, 2, 30–35. https://doi.org/10.18523/2616-8502.2019.2.30-35

Ковтюх, С. (2011). Вплив переносних значення та вживання на морфологічну парадигматику іменників [Influence of figurative meanings and usage on the morphological paradigmatics of nouns]. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, 96(2), 48–54. http://dspace.cuspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2142

Космеда, Т. (2011). Мовна гра у системі лінгвістичних термінів [Language game in the system of linguistic terms]. Культура слова, 74, 137–141. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37157

Космеда, Т. (2022). Лінгвокреативна ономастика: Медійний образ Володимира Путіна в українському та російському дискурсі [Linguo-creative onomastics: The media image of Vladimir Putin in Ukrainian and Russian discourse]. Onomastica, 66, 219–231. https://doi.org/10.17651/ONOMAST.66.15

Неклесова, В. (2017). Меми як частина онімного простору [Memes as a part of the onymic space]. Записки з ономастики, 20, 210–222. https://doi.org/10.18524/2410-3373.2017.20.133817

Ткаченко, Г. (2017). Хрематоніми ХХІ ст.: власні назви ювелірних прикрас [Chrematonyms of the 21st century: proper names of jewelry]. Записки з ономастики, 20, 255–261. https://doi.org/10.18524/2410-3373.2017.20.133864

Ткаченко, Г. (2018). Глосарій основних ономастичних та когнітивних термінів [Glossary of the major onomastic and cognitive terms]. Записки з ономастики, 21, 208–214. https://doi.org/10.18524/2410-3373.2018.21.155194

Шумицька, Г., Підкуймуха, Л., Кісс, Н . (2022, 14 листопада). Мова як «байрактар», мова як код: до ювілею соціолінгвістки Лариси Масенко [Language as a «bairaktar», language as a code: to the anniversary of the sociolinguist Larisa Masenko]. Радіо Свобода. https://www.radiosvoboda.org/a/larysa-masenko-ukrayinska-mova/32126052.html

Abramov, R. (2013). Mìžonìmna omonìmìâ (omonìmìâ vlasnih nazv v sučasnìj ukraïnsʹkìj movì) [Interonymic homonymy (homonymy of proper names) in the modern Ukrainian language]. Zapiski z onomastiki, 16, 18–23.

Karpenko, O. (2008). Hrematonìmìčnij frejm ta fantazìï onomastìv navkolo nʹogo [Chrematonymic frame and the fantasies of onomasticians around it]. Studia slovakistica, 8, 169–176.

Kirilûk, O. (2019). Movna priroda memu [Linguistic nature of a meme]. Naukovì zapiski NaUKMA. Movoznavstvo, 2, 30–35. https://doi.org/10.18523/2616-8502.2019.2.30-35

Kosmeda, T. (2011). Movna gra u sistemì lìngvìstičnih termìnìv [Language game in the system of linguistic terms]. Kulʹtura slova, 74, 137–141. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/37157

Kosmeda, T. (2022). Lìngvokreativna onomastika: medìjnij obraz Volodimira Putìna v ukraïnsʹkomu ta rosìjsʹkomu diskursì [Linguo-creative onomastics: The media image of Vladimir Putin in Ukrainian and Russian discourse]. Onomastica, 66, 219–231. https://doi.org/10.17651/ONOMAST.66.15

Kovtûh, S. (2011). Vpliv perenosnih značennâ ta vživannâ na morfologìčnu paradigmatiku ìmennikìv [Influence of figurative meanings and usage on the morphological paradigmatics of nouns]. Naukovì zapiski: Fìlologìčnì nauki (movoznavstvo), 96(2), 48–54. http://dspace.cuspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2142

Neklesova, V. (2017). Memi âk častina onìmnogo prostoru [Memes as a part of the onymic space]. Zapiski z onomastiki, 20, 210–222. https://doi.org/10.18524/2410-3373.2017.20.133817

Šumicʹka, G., Pìdkujmuha, L., Kìss, N . (2022). Mova âk «bajraktar», mova âk kod: do ûvìleû socìolìngvìstki Larisi Masenko [Language as a «bairaktar», language as a code: to the anniversary of the sociolinguist Larisa Masenko]. Radio Svoboda. https://www.radiosvoboda.org/a/larysa-masenko-ukrayinska-mova/32126052.html

Tkačenko, G. (2017). Hrematonìmi ХХІ st.: vlasnì nazvi ûvelìrnih prikras [Chrematonyms of the 21st century: proper names of jewelry]. Zapiski z onomastiki, 20, 255–261. https://doi.org/10.18524/2410-3373.2017.20.133864

Tkačenko, G. (2018). Glosarìj osnovnih onomastičnih ta kognìtivnih termìnìv [Glossary of the major onomastic and cognitive terms]. Zapiski z onomastiki, 21, 208–214. https://doi.org/10.18524/2410-3373.2018.21.155194

Verbič, S. (2014). Transformacìâ ukraïnsʹkogo onìmnogo prostoru: vnutrìšnʹo- ta pozamovnì činniki [Transformation of Ukrainian onymic space: intra- and extralingual factors]. Movoznavstvo, 2, 15–23. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183873

Vìd «Êvšana» do «Bajraktara»: Perednê slovo [From Yevshan to Bayraktar: Foreword]. (2022). Gorbačukìvsʹkì studìï, 7, 4–5.