Modeling of axiologically marked meanings of toponyms and their derivatives in Ukrainian linguistic culture: manifestation of the macroextralingual factor ‘war’
PDF (Українська мова)

Keywords

axiologically marked meanings
extralingual macrofactor
Ukrainian linguistic culture
creative toponymy
political toponymy
connotative toponyms

Abstract

The paper presents the changes taking place in the Ukrainian linguistic culture under the influence of an extralinguistic macrofactor, related to “Russian world” propaganda and the hybrid Russia‑Ukraine war, including the full-scale invasion on February 24, 2022.
The research under consideration focuses on the transformation taking place in the Ukrainian toponymic language worldview in the sphere of the national language culture. The authors in particular discuss renaming Ukrainian toponyms that arose under Russian ideological influence in the Soviet period, presenting Russian-language nominations, distorting the national linguistic consciousness as well as the functioning of quasi‑toponyms, called pseudo-republics, which appeared as a result of Ukraine’ territories having been occupied by Russian troops.
Also focused on in the paper are the issues of Russian’ modeling of offensive paraphrases for nominating the choronym Ukraine, and the Ukrainian language opposition verbalization, which is designed to create axiologically-marked horonym Russia paraphrases, in particular, spelling it with a lowercase letter that aims at manifesting the axiological-orthographic norm expressing contempt, irony, etc. Modeling of new pragmatics within Ukrainian astionyms, which is connected, on the one hand, with the occupation consequences, Russian aggression (these are victim cities), and on the other hand — hero cities glorification that have acquired the status of the invincible: pragmatic meanings are modeled on the secondary nomination basis, metaphorization, language game techniques, the precedent phenomenon, associative reactions and reflections. Each connoted nomination has a transparent internal form that can be deciphered, presenting mainly generalizing and evaluative meaning, new symbols, images, pragmatic ambiguity. The toponym is considered as a clearly axiological marker of the environment.
Relying upon the research results one can trace the great word-forming potential of toponyms, as they become productive creative bases for toponymic formations. The paper expands the linguoaxiology theory, in particular evaluation grammar, since it is about creating the models of axiological-grammatical meanings. The presented material complements the creative onomastics theory and practice, in particular creative toponymy, as well as political toponymy.
The Russia-Ukraine war has caused a new burst of Ukrainians’ linguistic creativity regarding word-forming and pragmatic metamorphoses in the toponyms system manifesting the opposition native, ownforeign, strange, hostile. The analyzed material can be used for compiling dictionaries of connotative toponyms.

https://doi.org/10.17651/ONOMAST.68.11
PDF (Українська мова)

References

Белей, Л. (1990). Про соціальне в українській антропонімії [About the Social Aspect in Ukrainian Anthroponymy]. Українська мова і література в школі, 10, 72–75.

Белей, Л. (2002). Нова українська літературно-художня антропонімія: проблеми теорії та історії [New Ukrainian Literary and Artistic Anthroponymy: Issues of Theory and History]. Ужгород: Патент.

Белей, О. (2007). Трансформація українського ономастикону посттоталітарного періоду на загальнослов’янському тлі [Transformation of the Ukrainian Onomasticon in the Post-Totalitarian Period Against the Pan-Slavic Background]. Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego.

Вербич, С. (2008). Сучасна українська онімна лексика: функціональний аспект [Modern Ukrainian Onymic Lexicon: Functional Aspect]. Вісник Національної академії наук України, 5, 54–60.

Карпенко, Ю.О. (2003). Топонімія як носій етногенетичного коду. Українська ментальність: діалог світів [Toponymy as a Carrier of Ethnogenetic Code. Ukrainian Mentality: A Dialogue of Worlds]. Записки з українського мовознавства, 12, 120–125.

Карпенко, Ю.О. (2007). Хіба в мові є тільки загальне? [Is There Only the General in Language?]. В: Филология в пространстве культуры. К 75‑летию Е.С. Отина (с. 153–158). Донецк: Юго-Восток.

Карпенко, Ю.О. (2008). Стилістика топонімії [Stylistics of Toponymy]. Записки з романо‑германської філології, 20, 53–59.

Карпенко, Ю.О. (2009). Про методологію та методику ономастики як науки [On the Methodology and Methods of Onomastics as a Science]. Записки з ономастики. Збірник наукових праць, 10, 282–289.

Космеда, Т. (2022). Лінгвокреативна ономастика: медійний образ Володимира Путіна в українському та російському дискурсі [Linguocreative Onomastics: The Media Image of Vladimir Putin in Ukrainian and Russian Discourse]. Onomastica, 66, 219–231. https://doi.org/10.17651/ONOMAST.66.15

Космеда, Т.А. (2012). Ego і Alter Ego Тараса Шевченка в комунікативному просторі щоденникового дискурсу: моногр. [Ego and Alter Ego of Taras Shevchenko in the Communicative

Space of Diary Discourse]. Дрогобич: Коло.

ЛСІ = Нелюби, А., Редько, Є. (2022). Лексико-словотвірні інновації 2017–2021.Словник [Lexical and Word-Formation Innovations 2017–2021. Dictionary]. Харків: Харківське історико‑філологічне товариство.

Лукаш, Г.П. (2011). Актуальні питання української конотоніміки. [Current Issues in Ukrainian Conotonymy]. Донецьк: ТОВ «Видавничо‑поліграфічне підприємство ПРОМІНЬ».

Лукаш, Г.П. (2017). Словник конотативних власних назв [Dictionary of Connotative Proper Names] (2‑е вид.). Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса.

Отін, Є.С. (1978). Конотативна ономастична лексика [Connotative Onomastic Lexicon]. Мовознавство, 6, 47–53.

Про забезпечення функціонування української мови як державної (2019). [On Ensuring the Functioning of the Ukrainian Language as the State Language]. Закон України №21. Стаття 81. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text

Торчинський, М.М. (2008). Структура онімного простору української мови [The Structure of the Onymic Space of the Ukrainian Language]. Хмельницький: Авіст.

Чеховський, І.Г., Ільчук, В.Б. (2000). Порушення історичних традицій топонімії краю у радянський період (за матеріалами Новоселицького району) [Violation of Historical Traditions in the Toponymy of the Region during the Soviet Period (Based on the Materials of the Novoselytsia District)]. В: Буковина — мій рідний край: Матеріали ІII історико-краєзн. конф. молодих дослідників, студентів та науковців (с. 70–72). Чернівці.

Dvořáková, Ž. (2022). Odraz rusko-ukrajinské války v urbanonymii a v jazykové krajině ostatních zemí [Odraz rusko-ukrajinské války v urbanonymii a v jazykové krajině ostatních zemí]. Acta onomastica, 64(1), 22–44.

Jankowicz, M. (2023). Kreowanie świata w rosyjskojęzycznych tekstach prasowych o konflikcie w Donbasie na materiale gazet rosyjskich i ukraińskich [Creating the World in Russian-Language Press Texts on the Donbas Conflict Based on Materials from Russian and Ukrainian Newspapers]. Kraków: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego im. KEN.

REFERENCES (TRANSLITERATION)

Belej, L. (1990). Pro socìalʹne v ukraïnsʹkìj antroponìmìï. Ukraïnsʹka mova ì lìteratura v školì, 10, 2–75.

Belej, L. (2002). Nova ukraïnsʹka lìteraturno-hudožnâ antroponìmìâ: problemi teorìï ta ìstorìï. Užgorod: Patent.

Belej, O. (2007). Transformacìâ ukraïnsʹkogo onomastikonu posttotalìtarnogo perìodu na zagalʹnoslov’ânsʹkomu tlì. Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego.

Čehovsʹkij, Ì.G., Ìlʹčuk, V.B. (2000). Porušennâ ìstoričnih tradicìj toponìmìï kraû u radânsʹkij perìod (za materìalami Novoselicʹkogo rajonu). V: Bukovina — mìj rìdnij kraj: Materìali ÌII ìstoriko-kraêzn. konf. molodih doslìdnikìv, studentìv ta naukovcìv (s. 70–72). Černìvcì.

Dvořáková, Ž. (2022). Odraz rusko-ukrajinské války v urbanonymii a v jazykové krajině ostatních zemí. Acta onomastica, 64(1), 22–44. https://doi.org/10.58756/a16472602

Jankowicz, M. (2023). Kreowanie świata w rosyjskojęzycznych tekstach prasowych o konflikcie w Donbasie (na materiale gazet rosyjskich i ukraińskich). Kraków: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego im. Komisji Edukacji Narodowej.

Karpenko, Û.O. (2003). Toponìmìâ âk nosìj etnogenetičnogo kodu. Ukraïnsʹka mentalʹnìstʹ: dìalog svìtìv. Zapiski z ukraïnsʹkogo movoznavstva, 12, 120–125.

Karpenko, Û.O. (2007). Hìba v movì ê tìlʹki zagalʹne? V: Filologiâ v prostranstve kulʹturы. K 75 letiû E.S. Otina (s. 153–158). Doneck: Ûgo-Vostok.

Karpenko, Û.O. (2008). Stilìstika toponìmìï. Zapiski z romano germansʹkoï fìlologìï, 20, 53–59.

Karpenko, Û.O. (2009). Pro metodologìû ta metodiku onomastiki âk nauki. Zapiski z onomastiki. Zbìrnik naukovih pracʹ, 10, 282–289.

Kosmeda, T. (2022). Lìngvokreativna onomastika: medìjnij obraz Volodimira Putìna v ukraïnsʹkomu ta rosìjsʹkomu diskursì. Onomastica, 66, 219–231. https://doi.org/10.17651/ONOMAST.66.15

Kosmeda, T.A. (2012). Ego ì Alter Ego Tarasa Ševčenka v komunìkativnomu prostorì ŝodennikovogo diskursu: monogr. Drogobič: Kolo.

LSÌ = Nelûbi, A., Redʹko, Ê. (2022). Leksiko-slovotvìrnì ìnnovacìï 2017–2021. Slovnik. Harkìv: Harkìvsʹke ìstoriko fìlologìčne tovaristvo.

Lukaš, G.P. (2011). Aktualʹnì pitannâ ukraïnsʹkoï konotonìmìki. Donecʹk: TOV «Vidavničo polìgrafìčne pìdpriêmstvo PROMÌN′».

Lukaš, G.P. (2017). Slovnik konotativnih vlasnih nazv (2 e vid.). Vìnnicâ: DonNU ìmenì Vasilâ Stusa.

Otìn, Ê.S. (1978). Konotativna onomastična leksika. Movoznavstvo, 6, 47–53.

Pro zabezpečennâ funkcìonuvannâ ukraïnsʹkoï movi âk deržavnoï (2019). Zakon Ukraïni № 21. Stattâ 81. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text

Torčinsʹkij, M.M. (2008). Struktura onìmnogo prostoru ukraïnsʹkoï movi. Hmelʹnicʹkij: Avìst.

Verbič, S. (2008). Sučasna ukraïnsʹka onìmna leksika: funkcìonalʹnij aspekt. Vìsnik Nacìonalʹnoï akademìï nauk Ukraïni, 5, 54–60.